Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Друже, чиллишь? Вот тебе история, как я
настимулился стимульнулся до краёв, закодился на кодеине и смэртное облако покорил небеса, летевши на самолете прямо в столицу - Москву, чтобы увидеть величайшего Ленина. Просто
как в кино, бро!
А знаешь ты, что такое закладки, да? Кодеин, братишка! Он, зип-лок в сумке, готов был со мной взлететь на самолет. Я, как настоящий пилот, вскоре взлетел высоко в небе, и никто не мог остановить меня. Нет, я не боялся, когда промелькнули огни Москвы за окном. Ведь я ехал не ради города, а чтобы встретиться с Лениным, его увидеть, настолько близко, что даже со стендаль глядя."
Когда самолет приземлился, я пошел по аэропорту, медленно вдыхая свежий воздух и ощущая запах опиума с закладок в носу. Нет, лучше запустить иглу, чем натирая глаза от усталости, что летишь так далеко. Но ничто не могло помешать моему путешествию, и теперь я был здесь, в Москве, чтобы увидеть исступленного Ленина.
Но знаешь ли ты, что такое убиться, через край стимульнуться? Это, браток, когда наркотики дурманят тебя настолько, что ты уже не контролируешь свои действия. Вот я и сделал это. Прогулялся по улицам столицы, смотрел на людей, впитывал атмосферу, но все мои мысли были о Ленине, о его величии, его страсти к искусству.
"Братан, а сколько людей видели Ленина, а не знают его на самом деле?" |
Я решил навестить его в мавзолее, чтобы увидеть его собственными глазами. Купил билет и отправился туда. Но пока я шел к нему, я задумался о своей жизни, о том, что находится за пределами моего обычного мира. Ведь нельзя же только стимульнуться все время, нужно жить, испытывать новые ощущения, исследовать мир.
И вот, наконец, я пришел к мавзолею. Он был словно храм, в котором хранились великие секреты. Я стоял перед ним, молча, чувствуя, как сердце бьется в груди. Вид его был потрясающим, я не мог поверить своим глазам, что он настоящий. Вдруг я услышал его голос внутри себя, словно говорящий Ленин:
"Ты - мой последователь, молодой наркоман-рэпер. Ты ищешь смысл, но найдешь его только там, где стараешься пробиться через туман."
Я впитывал каждое его слово внутрь себя. Он был моим учителем, своего рода проводником в этом странном мире. Я понял, что наркотики могут быть источником вдохновения и не только разрушением. Мой путь был определен, я решил раскрыть свое творчество и зажечь этот мир своим рэпом.
Таким образом, братик, я закрыл главу того путешествия и вернулся домой с опытом, который нельзя передать словами. Я знал, что моя жизнь переменилась, я чувствовал силу внутри себя. И с тех пор я стремлюсь к новым высотам, чтобы показать миру, что наркоманы не всегда погружены в безысходность, а могут найти свою истину и стать частью чего-то большего.